Програма ІІІ фестивалю «Лудинє», що відбудеться в Косові 6-7 липня 2016 року на території стадіону школи №2 по вул. Грушевського (позаду районного будинку культури) і присвячується Косівському базару.
6 липня:
- 13:00 — презентація виставки творів народного мистецтва з приватноії колекції Б. Петричука (с. Бабин) в Косівському музеї мистецтва та побуту Гуцульщини.
- 15:00 — Міжнародна науково-практична конференція: «Гуцульське мистецтво: від народного до професійного».
На конференції яка буде проходити в рамках фестивалю «Лудинє — базар у Косові» 6-го липня (початок о 15:30) в приміщенні КІПДМ ЛНАМ буде презентовано книгу Наталії Тарковської, про житя та діяльність Аполінарія Тарнавського.
Також будуть виставлені в експозиції старовинні поштівки з колекції Мирослава Близнюка які присвячені темі лічниці доктора Тарнавського.
Доктор Аполінарій Тарнавський (1851-1943) увійшов в історію медицини в основному як піонер і пропагатор натуральної медицини, яка була фундаментом створеної ним в 1893 році Лічниці в м. Косів.
Програма доповідей конференції 6-го липня
- Скрижалі історії Косівської мистецької школи.
Юрчишин Галина Миколаївна — директор Косівського інституту ПДМ ЛНАМ, доцент, кандидат архітектури, заслужений архітектор України, член-кореспондент Академії архітектури. - Презентація неопублікованих довоєнних світлин Карпат Тадеуша Вілчинського.
Дуда Кшиштоф — доктор, (adiunkt) доцент і голова культурного туризму та культурної міграції Академія Іґнатіанум м.Краків. - Традиційна культура та її актуалізація.
Ткачук Ярослава Юріївна — директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини й Покуття ім. Й.Кобринського, заслужений працівник культури України. - Авторська презентація книги «Народна лічниця. Культуротворна роль природо-лікувального закладу доктора А.Тарнавського».
Тарковська Наталія — маґістр, кандидат наук Академії Іґнатіанум м.Краків. - Оздоблювальна кераміка в архітектурі Гуцульщини ІІ половини ХХ століття.
Слободян Олег Олексійович — доцент, кандидат мистецтвознавства. - Казимир Сіхульський — творець «гуцульського модерну».
Дутка Василь Якович — доцент кафедри МДЖ. - Народне мистецтво Гуцульщини та ярмаркова торгівля.
Книш Богдана Василівна — доцент, кандидат мистецтвознавства. - Феномен Косівської художньо-ремісничої приватної та кооперативної школи міжвоєнного періоду (20-30 рр. ХХст).
Джуранюк Юрій Йосипович — завідувач сектору обліку Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини. - Співпраця професійних художників та народних майстрів як метод збереження та розвитку реґіональних мистецьких традицій.
Дутка Вікторія Валеріївна — доцент, кандидат мистецтвознавства. - Особливості формування попиту та збуту виробів народних художніх промислів Галицької Гуцульщини.
Вах Іван Станіславович — доцент, кандидат географічних наук. - Інтеґрація сучасних технологій у навчальний процес відділу художнього металу Косівського інституту ПДМ ЛНАМ.
Гаркус Олег Зиновійович — старший викладач кафедри ДПМ. - Роль предметів облаштування в структурі інтер’єру дерев’яної гуцульської церкви.
Стеф’юк Роман Григорович — директор Косівського училища ПДМ ЛНАМ, кандидат мистецтвознавства. - Кушнірство на Покутті: історичні аспекти становлення та шляхи відновлення промислу.
Кіщук Наталія Миколаївна — викладач кафедри дизайну. - Традиційний стрій села Космач як джерело інспірацій у творчості молодих модельєрів.
Шаперт Марія — студентка ІV курсу ДК. - Гуцульщина у творчості викладачів кафедри образотворчого мистецтва Косівського інституту ПДМ ЛНАМ.
Молинь Валентина Дмитрівна — завідувач кафедри образотворчого мистецтва Косівського інституту ПДМ ЛНАМ. - Традиційне ткацтво Поділля як джерело створення колекції тканин інтер’єрного призначення.
Калинюк Марія — студентка IV курсу ХТ (керівник Гордійчук О.З.). - Стильові особливості сакральної архітектури Закарпаття як джерело творчих інспірацій у проектуванні об’ємної пластики.
Гінцяк Анжеліка — студентка IV курсу ХК. - Козак Мамай у творчості сучасних українських художників.
Молинь Наталія — студентка IV курсу МДЖ (керівник Молинь В.Д.).
7 липня:
- покази старовинних та сучасних колекцій етнічного одягу;
- покази сучасних інтерпретацій етнічного одягу;
- великий базар Косівських майстрів (буде все, що лиш можна уявити);
- майстер класи (кераміка, ткацтво, сирні коники, писанкарство та інш.);
- територія для колекціонерів, базар старовини;
- експозиції музеїв міста;
- Косівська традиційна кухня, а також банош з ватри, будз та бринза;
- солодощі, випічка та пляцки за Косівськими традиційними рецептами;
- льоси, лотерея;
- етно-вечірка;
- атракціони.
11:00 – розпочинається фестивальний базар у Косові на храмове свято Івана.
- майстер-класи
- авторські майстерні, виставки-продажі робіт
- територія для колекціонерів старовини
- традиційна Косівська кухня, печиво та пляцки
- банош, бринза, кухня з вогню
- парк атракціонів
- лотерея
В цей час гостей фестивалю запрошують музеї:
- музей визвольних змагань, виставка «Повстанська вишиванка»
- експозиція музею Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва ЛНАМ
12:00 — в приміщенні Косівського музею мистецтва та побуту Гуцульщини буде проводитись інтерактивна акція для дітей «Скриня прабабусі».
14:00–17:00 — офіційна частина фестивалю «Лудинє — базар у Косові»
17:00–18:00 — технічна перерва
18:00 — початок святкового концерту:
У програмі концерту беруть участь гурти (орієнтовний час виступу):
- 18:00 — «Банош» (Кам’янець –Подільский)
- 19:00 — «Очеретяний кіт» (Вінниця)
- 20:00 — «Lemko Bluegrass Band» (Львів)
- 21:00 — «ShockolaD» та Брія Блессінг (Львів)
- 22:00 — місцева легенда галицького року «Гуцули» (Косів);
- 23:00 — Royal Boys Band (Івано-Франківськ)
У програмі фесту можливі зміни та доповнення, слідкуйте за новинами на сайті!
Як добратися до Косова
До Косова потрібно добиратись автобусом або маршрутним транспортом від міста Коломиї, Івано-Франківська або Чернівців. Також є прямий автобус з Києва.
Коментують