Фестиваль «Лудинє» покликаний продемонструвати розмаїття народного строю в селах Гуцульщини, багатогранні вміння майстрів народної творчості, які працюють у цій царині, привернути увагу молоді до автентичного одягу, вкотре довести туристам та гостям краю, що Косів — це найбільший центр прикладного мистецтва в Карпатах.
Публікації
Історія життя патріота, майстра художнього ткацтва Бориса Гулейчука

Історія життя патріота, майстра художнього ткацтва Бориса Гулейчука

Народився Борис Гулейчук 1.01.1921 року у с. Красноїллі Верховинського району у сім’ї відомого митця, громадського діяча, директора Косівської промислової школи (1941–1945 рр.) Миколи Гулейчука. На той час дідо Михайло Гулейчук був дяком у селі. Навчався Борис у публічній загальній школі з польською мовою навчання у Косові (1931–1935 рр.). Польська влада переслідувала Гулейчука Миколу за громадсько-політичну...
Класик гуцульської різьби

Класик гуцульської різьби

Рівно 110 років тому народився один із класиків гуцульської художньої різьби по дереву Василь Іванович Кабин (08.10. 1908 – 21.11. 1992), учень славнозвісної школи-майстерні Василя Девдюка. Разом з Миколою Тимківим він належав до найталановитіших випускників школи.
Спадкоємиця і продовжувачка знаменитого родоводу

Спадкоємиця і продовжувачка знаменитого родоводу

12 жовтня цього року відзначає свій ювілей Ірина Василівна Цвілик-Серьогіна — відома майстриня художньої кераміки, членкиня НСХУ, заслужений майстер народної творчості України, внучка славної Павлини Цвілик, гідна спадкоємиця глибоких родинних традицій косівської мальованої кераміки — самобутнього явища українського народного мистецтва. Творчі досягнення знаменитої майстрині Ірини Цвілик-Серьогіної є своєрідною і барвистою ілюстрацією напрямку мистецьких шукань і...
Поет голки та нитки

Поет голки та нитки

Дмитро Онуфрійович Пожоджук — письменник, журналіст, громадсько-політичний діяч, етнограф, фольклорист, писанкар, вишивальник, етнолог, краєзнавець. Народився 15 жовтня 1955 року в селі Космачі Яблунівського району Станіславської області, в сім’ї робітників. Дід Дмитра по батьковій лінії, Микола Васильович Пожоджук, у 1918 році був закатований у концтаборах в Омську, а дід по маминій лінії, Юрій Васильович Топузяк, загинув...
Видатний майстер художнього ткацтва

Видатний майстер художнього ткацтва

До 130-річчя від дня народження Романа Горбового Серед творів косівських ткачів першої половини XX століття особливо відзначаються ткацько-килимарські вироби Романа Горбового (1890–1976). Його роботи експонували на виставках у багатьох країнах світу. Високе визнання майстер здобув на всесвітній виставці у Брюсселі 1957 року, де на модному подіумі були представлені стилізовані моделі одягу та аксесуарів, виготовлені львівськими...
Незакінчена мелодія бондарських виробів

Незакінчена мелодія бондарських виробів

13-го березня цього року завершила свій земний шлях відома майстриня з Річки Марія Гнатівна Григорчук, була єдиною у нашій окрузі жінкою-бондарем. У її вмілих руках бондарська справа як кажуть, горіла. Приємно було спостерігати, як у ніжних жіночих руках смерекові колениці у поєднанні з ясеновими пластинками перетворювалися на готовий виріб. Адже це часом не під силу...
Гуцульські кептарі Ольги Тинкалюк

Гуцульські кептарі Ольги Тинкалюк

Ольга Тинкалюк з села Снідавка на Косівщині володіє архаїчним ремеслом: шиє кептарі — гуцульські традиційні безрукавки з овчини. У минулому таких майстрів називали кушнірами. Для багатьох горян кептарі дотепер є “гоноровим” святковим одягом та невід’ємною частиною вбрання кнєзя та кнєгині (так на Гуцульщині називають наречених).
Неперевершений

Неперевершений

У 2020 році виповнюється 200-а річниця від дня народження Олекси Петровича Бахматюка (1820–1882) – культового мистця гуцульської народної кераміки ХІХ ст. та одного з найвидатніших майстрів українського гончарства того часу. Тому доцільно буде нагадати про творчий і життєвий шлях майстра. По-різному люди стають гончарами. Олексі довелося добряче “походити різними шляхами”, доки він не знайшов своєї...
Народна вишивка у міському середовищі Галичини 30–40 рр. ХХ ст.

Народна вишивка у міському середовищі Галичини 30–40 рр. ХХ ст.

Вишиванка, вишивальниця… Слова, які закріпилися в українській мові та національній свідомості упродовж тисячоліть. Здавна вишиванням займалися всі жінки, які брали участь у творенні народного строю. Це найпоширеніший та улюблений спосіб оздоблення одягу. Кожна прикрашена ручною вишивкою річ вже становить художню цінність.