Фестиваль «Лудинє» покликаний продемонструвати розмаїття народного строю в селах Гуцульщини, багатогранні вміння майстрів народної творчості, які працюють у цій царині, привернути увагу молоді до автентичного одягу, вкотре довести туристам та гостям краю, що Косів — це найбільший центр прикладного мистецтва в Карпатах.
Публікації
Поет голки та нитки

Поет голки та нитки

Дмитро Онуфрійович Пожоджук — письменник, журналіст, громадсько-політичний діяч, етнограф, фольклорист, писанкар, вишивальник, етнолог, краєзнавець. Народився 15 жовтня 1955 року в селі Космачі Яблунівського району Станіславської області, в сім’ї робітників. Дід Дмитра по батьковій лінії, Микола Васильович Пожоджук, у 1918 році був закатований у концтаборах в Омську, а дід по маминій лінії, Юрій Васильович Топузяк, загинув...
Видатний майстер художнього ткацтва

Видатний майстер художнього ткацтва

До 130-річчя від дня народження Романа Горбового Серед творів косівських ткачів першої половини XX століття особливо відзначаються ткацько-килимарські вироби Романа Горбового (1890–1976). Його роботи експонували на виставках у багатьох країнах світу. Високе визнання майстер здобув на всесвітній виставці у Брюсселі 1957 року, де на модному подіумі були представлені стилізовані моделі одягу та аксесуарів, виготовлені львівськими...
Незакінчена мелодія бондарських виробів

Незакінчена мелодія бондарських виробів

13-го березня цього року завершила свій земний шлях відома майстриня з Річки Марія Гнатівна Григорчук, була єдиною у нашій окрузі жінкою-бондарем. У її вмілих руках бондарська справа як кажуть, горіла. Приємно було спостерігати, як у ніжних жіночих руках смерекові колениці у поєднанні з ясеновими пластинками перетворювалися на готовий виріб. Адже це часом не під силу...
Гуцульські кептарі Ольги Тинкалюк

Гуцульські кептарі Ольги Тинкалюк

Ольга Тинкалюк з села Снідавка на Косівщині володіє архаїчним ремеслом: шиє кептарі — гуцульські традиційні безрукавки з овчини. У минулому таких майстрів називали кушнірами. Для багатьох горян кептарі дотепер є “гоноровим” святковим одягом та невід’ємною частиною вбрання кнєзя та кнєгині (так на Гуцульщині називають наречених).
Неперевершений

Неперевершений

У 2020 році виповнюється 200-а річниця від дня народження Олекси Петровича Бахматюка (1820–1882) – культового мистця гуцульської народної кераміки ХІХ ст. та одного з найвидатніших майстрів українського гончарства того часу. Тому доцільно буде нагадати про творчий і життєвий шлях майстра. По-різному люди стають гончарами. Олексі довелося добряче “походити різними шляхами”, доки він не знайшов своєї...
Народна вишивка у міському середовищі Галичини 30–40 рр. ХХ ст.

Народна вишивка у міському середовищі Галичини 30–40 рр. ХХ ст.

Вишиванка, вишивальниця… Слова, які закріпилися в українській мові та національній свідомості упродовж тисячоліть. Здавна вишиванням займалися всі жінки, які брали участь у творенні народного строю. Це найпоширеніший та улюблений спосіб оздоблення одягу. Кожна прикрашена ручною вишивкою річ вже становить художню цінність.
Творчий доробок майстрині Галини Яківни Киви

Творчий доробок майстрині Галини Яківни Киви

(до 90-річчя від дня народження) До иайбагатших, найбільш поширених та улюблених у народі видів декоративно-прикладного мистецтва належать вишивка і ткацтво. У них відображені поетична душа народу, його любов до краси, невичерпна творча фантазія. Свідченням цього є творчість талановитої художниці, майстрині Галини Киви.
Творче плетиво Андріани Фединчук

Творче плетиво Андріани Фединчук

«Он воно яке, плетиво. Залишилось лише знайти нитку…» Цими рядками з поезій молодої мисткині Андріани Фединчук можна описати її творчий пошук. Андріана – талановита, енергійна, оригінальна художниця та поетеса. Закінчила Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Зараз викладає у ближчому її рідним Кутам Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка. Молода художниця уже вдруге презентує...
Поклик душі молодої майстрині-вишивальниці Дзвенислави Гривінської

Поклик душі молодої майстрині-вишивальниці Дзвенислави Гривінської

Гуцульщина багата талановитими народними майстрами. Серед них — славетна родина Корнелюків-Гривінських. Їхній рід походить з верховинських гуцулів, які займалися різними ремеслами: ткацтвом, вишивкою, в’язанням, кушнірством і писанкарством. Саме дід Дзвенислави, Микола Онуфрійович Корнелюк — заслужений майстер народної творчості України, все своє життя займався творчістю та збирав речі домашнього вжитку в хату-зруб, яку пізніше перевезли до...