10 липня 2022 року у залах Музею модернізму Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького відбулося відкриття виставки відомого скульптора Ігоря Стеф’юка — «Пластичний код».

Ігор Васильович СТЕФ’ЮК з с. Рожнова Косівського району — відомий художник і педагог, багатолітній викладач, доцент кафедри художнього дерева Львівської національної академії мистецтв, член Національної спілки художників України НСХУ, лауреат Львівської обласної премії в галузі декоративно-ужиткового мистецтва ім. З.Флінти.

Народився І.В. Стеф’юк 14 травня 1949 р. у с. Рожнові Косівського р-ну.

Навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, який закінчив 1973 року з відзнакою (педагоги — М. Курилич, М. Яців, Д. Крвавич), одразу ж обравши для себе за пріоритет художнє дерево в нових образних та функціональних формах мистецтва.

Він системно працював над питанням розкриття кодової системи етнотрадиції, секретів майстерності гуцульських різьбярів, зумівши цей досвід синтезувати з актуальними пластичними формами. Прецезійність праці І.В. Стеф’юка з матеріалом просто вражала. Він так ретельно, з етичним і духовним наповненням підходив до вирішення чергової творчої задачі, що кожен його новий твір одразу ж ставав явищем національного мистецтва, гідним представлення в кращих музейних колекціях світу.

Значну частину своїх зусиль І.В. Стеф’юк віддавав студентам, як багатолітній викладач, доцент кафедри художнього дерева. Саме завдячуючи його особистому прикладу, чимало його випускників стали відомими творчими індивідуальностями, а львівська мистецька школа — знаною у світі. Ігор Васильович Стеф’юк залишив багату творчу і педагогічну спадщину, яка потребує вивчення, популяризації та належної професійної і суспільної оцінки.

Увага художника, в основному, була зосереджена на роботах виставкового типу. Ігор Стеф’юк створив новий напрям у цій художній галузі своїми поліхромними дерев’яними композиціями.

Його твори представлені в колекціях таких музеїв: Львівська картинна галерея; Етнографічний музей Академії наук України у Львові; Національний музей у Львові; Національний художній музей України, м. Київ; а також у приватних колекціях у Польщі, Угорщині, Німеччині, Ізраїлі та США.

Помер у грудні 2017 року.

Львівська національна академія мистецтв.

 

Ігор Стеф’юк повторив унікальний шлях еволюції мистецької форми вслід за Олександром Архипенком. Його навчання у Львівському державному інституті прикладного мистецтва (1968–1973) співпало із добою радянського псевдомодернізму, коли лаконізм форми служив цілям доступної пропаганди. Художник натомість пішов шляхом своїх вчителів — М.Курилича та М.Яціва, відроджуючи модернізовану форму народного мистецтва, так як це було у мистецтві авангарду 1910–1930-х років.

Становлення Ігоря Стеф’юка та його вся творча еволюція тісно пов’язані з інтелектуальним трендом постструктуралізму, коли кожен мислячий художник стояв перед дилемою аналізу та дослідження творчої метамови. Перші формальні експерименти Стеф’юка 1980-х у галузі поліхромної скульптури стосувалися стилізації та спрощення національного архетипу.

В наступному десятилітті 1990-х він спромігся віднайти абстрактний модуль, що резонував із західними стилями мінімалізму та хайтеку, ускладнюючи техніку конструкціями з металу та пластику. Найновіші пластичні винаходи Ігоря Стеф’юка вже у ХХІ-му сторіччі — програма футуристичної тектоніки, за якою можна вгадати ідеї віртуальної епохи та неминучість доби штучного інтелекту.

Пластичний код Ігоря Стеф’юка — це програма еволюції форми, що резонує із найсуттєвішими зрушеннями прогресу в Україні.

Виставка Ігоря Стеф’юка «Пластичний код» є мистецькою інтервенцією в експозицію Музею та висвітлює мало знане явище з історії постструктуралізму у візуальній культурі Львова.

Експонуватиметься до 28 серпня 2022 року.

Музей модернізму Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького.
«Гуцульський край», №29, 22.07.2022 року

Share