Якщо ви живете на Прикарпатті і не були в Космачі, — втратили дуже багато. Спішіть негайно відвідати цей Богом подарований нам райський куточок землі на Гуцульщині. Окрім того, що відпочинете від щоденних турбот, милуючись прекрасною природою, вас чекає багато нового і цікавого.

Коли я у черговий раз навідався у славний Космач до свого товариша Олександра, відвідини виявилися напрочуд вдалими. Дорога і погода не зовсім сприяли цьому, але все компенсувалося потім. Те, що Космач славиться вишивкою, що найкращі писанки розписують саме тут, — знають усі. Одним словом — столиця писанкарства. І цього разу прогулянка Космачем, на якій наполіг товариш, мене порадувала. Майже в самому центрі села я познайомився з дуже цікавою людиною. Його колекція музичних інструментів, автором яких є переважно він сам, просто зачарувала мене. Він ще й продемонстрував професійну фу на кожному з них.

Богдан Дмитрович Костюк — всебічно обдарована особистість, прекрасний майстер. Народився 1955 року, проживає у Космачі (Центр). З дитинства захопився різьбою по дереву, а пізніше — і виготовленням народних музичних інструментів. А хто краще може зробити музичний інструмент, ніж той, хто ще й уміє на ньому фати? Це справді так, ми у цьому переконалися пізніше. Майстер каже: «Моя трембіта є навіть у Японії. Її довжина — 2,5 метра. Гуцульська трембіта має три метри, але японці зхотіли коротшу. Скільки я їх виготовив, не пам’ятаю».

Окрім трембіт, у майстра є гуцульські дерев’яні роги різних розмірів, які виготовив на замовлення туристів. З так званих духових народних інструментів майстер виготовляє: сопілки, денцівки, джоломіги (подвійна сопілка). До переліку інструментів, які майстер виготовляє сам, входять також бубни, цимбали, реставрує скрипки.

Він зібрав найцікавіші секрети технології народних майстрів з виготовлення музичних інструментів і власноруч перепробував їх на практиці.

Про кожен свій виріб майстер розказує з любов’ю, зауважує, що виготовити інструмент — це ще не все, потрібно надати йому життя, треба щоб він видавав характерний для нього звук. Майстер глибоко вникає у технологію виготовлення музичних інструментів: який потрібен матеріал, як і скільки його сушити, яким способом, тому що не вистояний і не висушений матеріал не годиться для виготовлення музичних інструментів.

Майстер знає секрети: коли зрубувати дерево, в якому місці і в якому віці. Він говорить, що навіть проста сопілка вимагає підбору матеріалу: явір, калина, слива, тростина, такі ж матеріали йдуть на виготовлення джоломіги. З великою любов’ю майстер розповідає, що такої деревини як карпатська смерека, явір, навіть береза, для виготовлення музичних інструментів немає ніде. Зауважує: «Обичайку для бубна я виготовляю з тоненької, струганої вручну, березової дощечки.

Трембіти я виготовляю із коленої смереки і березової кори. Матеріал на цимбали треба підготовляти заздалегідь, особливо верхню і нижню дечки. Нижня має бути яворова, а верхня — смерекова, пороги — теж яворові». І так про кожен інструмент розповідає, як про щось найдорожче, рідне йому, адже це — його твір.

Наостанок кожен інструмент прозвучав у його руках, підтверджуючи талант майстра. Наприкінці нашої зустрічі пан Богдан зіграв нам на скрипці і заразом — на бубні, відзначивши: «Скрипку я лише відреставрував, а бубон виготовив сам». Прекрасна мелодія «Гуцулки Ксені» на скрипці проводжала нас аж за ворота.

«Хай вам щастить, пане Богдане, і Бог вам на поміч», — зі смутком вимовили ми, бо шкода було покидати цю привітну гуцульську господу. Але була надія повернутися сюди ще раз.

Хочеться вірити: якщо є такі люди, які люблять і шанують народні традиції, вміють це довести на ділі своїм талантом і наполегливою працею, — наше мистецтво буде жити вічно, приємно дивуватиме цей тяжкий і черствий світ.

Щодо майстер-класів чи музичних інструментів від Богдана, телефонуйте Богдану Костюку 097 961 55 04.

Йосип Приймак,
заслужений працівник освіти України.

«Гуцульський край», №7, 12.02.2021 року

Share