Талановита майстриня художньої кераміки з Косова, член Спілки художників СРСР (1978).

Народилася Є.П.Зарицька 23 січня 1946 року у селі Заставці Монастирського району Тернопільської області в селянській родині. З самого дитинства Євгенія тяглася до олівців. Ще у початкових класах залюбки, ховаючись, розмальовувала портрети ,за що була наказана.

Тато категорично заборонив брати в руки олівці. Пройшов час, вчитель школи почав переконувати тата, що у дитини талант, що його треба підтримувати і розвивати, що це можливо у майбутньому її хліб. Ось тоді і купив дитині цілих 12 кольорових олівців. І почалося: не ховаючись, малювала різні сюжетні картинки на Шевченківську тематику, квіти, трави, звірят та птах. Розписувала кахлі в Моринцях, використала ілюстрацію до «Наймички» Шевченка, яку створила ще у 9-ому класі школи, за що отримала першу премію.

За порадою вчителя креслення поїхала до Косова і успішно здала іспити до технікуму народних художніх промислів ім. В.І.Касіяна на відділ художньої кераміки (1969 р.). Велику роль у становленні майстра-художника відіграли викладачі: член СХ України В.В.Аронець (робота в матеріалі), Г.М.Колос (основи композиції). Під час навчання у технікумі працювала з великим захопленням, вечорами у майстерні народжувалися все нові і нові твори. Василь Володимирович Аронець порадив Євгенії влаштуватися на роботу у художньо-виробничий комбінат, де вона працювала все своє життя.

Перша персональна виставка творчих робіт Євгенії Зарицької була представлена у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини у 1977 році, пізніше у Коломийському музеї «Гуцульщина». На виставці експонувалося понад 80 творів: керамічна жанрово-тематична скульптура, різноманітний за формою та призначенням посуд, декоративні вази, кашпо, традиційні колачі, плесканці, миски та тарелі.

Перед тим її роботи побували на обласних, республіканських та всесоюзних виставках і були високо оцінені. Персональна виставка стала ніби підсумком творчої правці. За значні успіхи в розвитку косівської кераміки майстриня удостоєна багатьох грамот, дипломів та прийнята членом Спілки художників СРСР (1978).

Євгенія Петрівна Зарицька, порівняно з іншими майстрами, вирізняється індивідуальним художнім почерком, що спостерігається у формотворенні та декоруванні гончарних виробів. Майстриня все своє життя віддала улюбленому ремеслу – кераміці. Її творчий потенціал був насиченим і багатогранним. Майстриня досить впевнено почувала себе, розмальовуючи монументальні вази чи тарелі, рівно ж як і виліплюючи чудернацькі анімалістичні фігурки.

Євгенія дуже часто зверталася до тематичних композицій. Це мальовані кахлі, виконані за мотивами Кобзаря. Під кожним сюжетом авторка технікою ритування виписувала уривки з віршів Тараса Шевченка. Євгенія Зарицька запровадила власний авторський стиль декорування виробів по коричневому – наліпка орнаменту рельєфом по формі, а далі – нанесення білого ангобу та фарбників по рельєфному орнаменту.

У творчості майстрині особливо цікавими і унікальними композиціями були анімалістичні скульптурки: олені в ракурсі, чудернацькі птахи. Здебільшого фігурки майстриня розписувала по коричневому тлі. Власне ця техніка є неперевершеною, вишуканою й особливо привабливою. Тонке почуття прекрасного Євгенії Зарицької завжди залишиться в її роботах, його нестимуть людям її діти, внуки, учні.

Лариса Березка,
науковий співробітник Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини (філіал НМНМГП ім.Й.Кобринського)

Share