Рівно 110 років тому народився один із класиків гуцульської художньої різьби по дереву Василь Іванович Кабин (08.10. 1908 – 21.11. 1992), учень славнозвісної школи-майстерні Василя Девдюка. Разом з Миколою Тимківим він належав до найталановитіших випускників школи.

Після закінчення навчання він деякий час працював у В. Девдюка як челядник (власне співробітник, з оплатою). Випускники школи мали право заводити свої власні майстерні і В. Кабин в 1928 році починає працювати самостійно. За виконане замовлення Станіславського воєводства (стіл і 6 крісел, оздоблених різьбою та інкрустацією для польського уряду) В. Кабин одержав подячну грамоту із солідною грошовою частиною.

Він, як і його великий учитель, не приховував секретів професії. Серед своїх учнів він називає Гавриша В.В., Балагурака Д. В., Баранюка Т. Т., Кабина М. А., Кабина І. Ю., Кошака М. В., Матійчака В. М., Тимкова Ф. М., Фокшея П. В., Юсипчука М. Такий міцний гурт дав можливість заснувати різьб’ярський кооператив з числом учасників понад 50 чоловік, який діяв до приходу радянської влади в 1939 році.

У час німецької окупації (1941-1944) В. Кабин також працював у кооперативі, але вже з центром у Коломиї. Після ДСВ він очолює артіль «Гуцульщина», але незабаром його зняли з керівної посади, на якій міг бути лише член комуністичної партії. Пізніше, внаслідок провального керівництва попередників, В. Кабина ще двічі запрошують на посаду голови і він знову налагоджує роботу, повертає борги по зарплаті робітникам, підвищує якісний рівень виробництва. Всього він віддав артілі «Гуцульщина» 18 років життя.

Проте особливого розвитку набула творчість В. Кабина коли він почав працювати на косівському підприємстві Спілки Художників України. Перелік назв його художніх виробів, можливо, дещо звузився, проте виросла професійна і художня майстерність, стали багатшими композиційні рішення.

Його мистецькі твори стали появлятися майже на усіх виставках декоративно-прикладного мистецтва в країні і за кордоном. В 1978 році відбулася персональна виставка творів В. Кабина у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини, на якій було представлено 73 експонати. У фондах лише Коломийського музею нараховується 90 його творів.

Цифра 8 часто фігурує у його біографії: він був одним із 18 найкращих майстрів, які виконали гарнітур меблів для радянського керівництва. До речі – нагороди за цю роботу одержали керівники області та району, а виконавцям (та їхнім дружинам !) видали одяг та взуття із закритих для простих громадян спецрозподільників.

Юрій Джуранюк

Share