До 130-річчя від дня народження Романа Горбового

Серед творів косівських ткачів першої половини XX століття особливо відзначаються ткацько-килимарські вироби Романа Горбового (1890–1976). Його роботи експонували на виставках у багатьох країнах світу. Високе визнання майстер здобув на всесвітній виставці у Брюсселі 1957 року, де на модному подіумі були представлені стилізовані моделі одягу та аксесуарів, виготовлені львівськими художниками-модельєрами з авторського текстилю Романа Горбового. Колекцію оцінили найвищим балом.

Народився Роман Горбовин 5 серпня 1890 року у сім’ї косівських ткачів. Цю професію у їхній родині успадковували з покоління в покоління. Тож першими вчителями майбутнього майстра були батьки. Щоб вижити багатодітній родині, подружжя Горбових змалечку привчало сімох своїх дітей до посильної праці, засвоєння родинного ремесла — ткацтва.

У в XIX столітті місто Косів було знане в Галичині як традиційний осередок ткацтва, тут виготовляли різноманітні речі домашнього вжитку. Професія ткача була найбільш поширеною в гірських селах. Косів був містом ткачів, пізніше — килимарів. У1882 році у місті організували ткацьке товариство, а при ньому — ткацьку школу і майстерні. Саме в цю школу, після 6 класів шкільної науки, малий Роман вступив на фахове навчання. Тут займався неповних три роки. Проявив себе працелюбним і здібним майстром, удосконалив набуті у родинній майстерні технологічні прийоми ткацтва.

З 1921 по 1935 роки Роман Горбовий мав практику у приватній майстерні косівського ткача Гната Грушковського (брата майбутньої дружини), де після трьох років роботи отримав свідоцтво народного майстра ткацтва та килимарства.

Хоча роботи молодого майстра користувалися великим попитом, мало хто знав, що працювати йому доводилось у непростих умовах через стан здоров’я. Якось узимку Роман Горбовий поспішав до майстерні та хотів скоротити шлях через замерзлу річку Рибницю. Тонкий лід проламався — хлопець опинився у крижаній воді. З того часу застуджені ноги часто давали про себе знати: тяжко було стояти біля верстату. З цієї ж причини Р.Горбовий не служив у армії.

Митець здобув настільки великий авторитет як майстер художнього ткацтва, що його запросили очолити ткацько-килимарську школу у місті Щирці під Львовом. Керував нею декілька років і підготував цілу плеяду талановитих учнів.

У 1928 році Роман Горбовий повернувся до Косова і працював у власній майстерні. У цей період він брав активну участь у виставках у містах: Брошеві (1935 р.), Перемишлі (1935 р.), Львові (1921, 1923 і 1937 рр. ), Санок (Галичина), Сколе, Тарновіцах, Шарлею (Німеччина), Познані (1929, 1930, 1931 рр.), Лодзі, Кутно, Влоцлавеку (1931 р.), Рівно (1931 р.), Вільнюсі (1933 і 1935 рр.), Празі (1931р.). І скрізь його високохудожні ткані роботи були оцінені найвищими відзнаками, нагороджені медалями, дипломами, грамотами.

З 1934 року Роман Горбовий працював у килимарському цеху артілі «Гуцульщина», а з 1940 — у новоутвореній килимарській артілі ім. Т. Шевченка. У воєнні роки підприємства були закриті, але Роман Горбовий ткав вдома різні речі домашнього вжитку.

А з 1947 року і до кінця свого життя працював надомником у Косівській килимарській артілі ім. Т. Шевченка й одночасно створював авторські зразки килимів, верет, скатертин, портьєр та інших декоративних тканин.

Роман Горбовий високопрофесійно володів усіма техніками художнього ткацтва. В останні роки майстер виконав серію зразків декоративних тканин, які знайшли широке застосування в побуті для інтер’єру не тільки сільського, а й міського житла.

Ще у 1959 році уже відомого майстра Романа Горбового за активну участь у виставках різного рівня та створення високохудожніх зразків ткацтва прийняли в члени Спілки художників УРСР. Твори майстра придбали багато музеїв України та за кордоном. Багата художня спадщина Романа Горбового — це великий скарб національної культури України.

Лариса Березка,
науковий співробітник Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського.

«Гуцульський край», №31, 31.07.2020 року

Share