(до 90-річчя від дня народження)

До иайбагатших, найбільш поширених та улюблених у народі видів декоративно-прикладного мистецтва належать вишивка і ткацтво. У них відображені поетична душа народу, його любов до краси, невичерпна творча фантазія.

Свідченням цього є творчість талановитої художниці, майстрині Галини Киви.

Галина Яківна народилася 12 березня 1930 року на Київщині, в селі Пустоварівка Сквирського району. Від матері — здібної вишивальниці — вчилася виводити перші стібки на полотні. Скоро почала вишивати самостійно, виявляючи неабиякий художній хист. Мріяла стати митцем, нести людям радість.

У 1946 році Галина постукала в двері Київського училища прикладного мистецтва. Згодом її направили в м. Косів, де продовжила навчання в училищі прикладного мистецтва, на відділі ткацтва. Закінчила його у 1951 році. Відтоді віддавала всю свою любов і енергію розвитку народного мистецтва Гуцульщини, Почала працювати бригадиром, а згодом — заступником голови Косівської килимарської артілі. Брала активну участь у громадському житті. Виявила високі організаторські здібності.

Доклала багато зусиль і стала ініціатором заснування музеїв: під відкритим небом «Скансен» — етнографічного музею у 1969 році в м.Косові (урочище Три сосни під горою Сопкою), у культовій споруді — церкві св. Василія — на основі збірки подружжя Сагайдачних у 1970 році тут відкрили музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. У 1972 році її призначили на посаду директора Косівського технікуму народних художніх промислів.

Ніколи Галина Яківна не полишала вишивки. Добре пізнала життя і побут Гуцульщини, поетичну душу гуцулів, захопилася красою карпатської природи. Часто буваючи в гірських селах, знайомилася з народними митцями, знаходила сюжети для своїх композицій.

Г.Я.Кива була активним пропагандистом народного мистецтва. Про це яскраво свідчать її статті, нариси, розповіді, надруковані в районній, обласній газетах, в журналах і збірниках.

З 1969 року майстриня брала участь у багатьох художніх виставках: обласних, республіканських, регіональних. Кращі твори вишивальниці поповнили колекції музеїв Києва, Львова, Івано-Франківська, Коломиї, Косова. Це дало натхнення, стало стимулом для нових творчих задумів. На першу персональну виставку в Коломиї Галина Яківна представила понад 50 творів вишивки та ткацтва — результат її шестирічної творчої праці.

Експонувалися різноманітні предмети домашнього вжитку та одягу: рушники, наволочки, накидки на телевізор, серветки, портьєри, сорочки та інше. Творчі роботи вражали багатством візерунків, життєрадісною гамою кольорів. Вишивальниця використовувала в композиціях мотиви вишивок різних місцевостей, зокрема Гуцульщини, Полісся. Як фахівець художнього ткацтва створила цілий ряд тканих творів.

Майстриня у своїй творчості використовувала різні техніки вишивки як гуцульські, так і петриківські.

За створення високохудожніх зразків народного мистецтва та активну участь у виставках різного рівня Галині Яківні Киві у 1977 році присудили звання «Заслужений майстер народної творчості України».

Г.Я.Кива — особистість неординарна. Вона мала в собі великий творчий потенціал, але хвороба забрала майстриню-художницю. 14 грудня 1979 року зупинилося серце талановитої людини. Як громадський діяч, педагог, майстер-художник з вишивки і ткацтва Галина Яківна Кива своєю працею зробила великий внесок у збереження і розвиток народного мистецтва Гуцульщини.

Лариса Березка,
член НСМНМУ, науковий співробітник Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини – філіал НМНМГП ім. Й.Кобринського.

«Гуцульський край», №11, 13.03.2020 року

Share