Для мешканців містечка Косів на Прикарпатті свято Іоанна Хрестителя 7 липня щороку є довгоочікуваним та особливим. Адже в цей день косів*яни відзначають День міста та храмове свято. Крім того, традиційний фестиваль «Лудинє», присвячений гуцульському народного одягу, вже декілька років поспіль проводиться в ці дні. Назва фестивалю в перекладі з гуцульського діалекту означає «одяг».

Протягом двох днів містяни та гості Косова не тільки розважалися на різноманітних атракціонах, а й з задоволенням долучалися до культурно-мистецьких заходів.

Гуцульські майстри кераміки, ткацтва, мосяжництва, вишивки та різьби по дереву презентували свої вироби на локації «Косівський базар», де можна було не тільки придбати якісні мистецькі вироби, а й взяти участь у майстер-класах з народних ремесел.

Косівські музейники теж активно залучилися до святкувань. Поряд з народними майстрами розмістилася презентаційна зона від Музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Тут всі охочі могли спробувати прясти овечу вовну на веретені та сфотографуватися в традиційних гуцульських головних уборах.

З нагоди святкувань Музей влаштував для відвідувачів одразу три виставки . Ірина Білик, майстриня бісероплетіння зі Львова, презентувала свої авторські бісерні прикраси та реконструкції старовинних силянок і ґерданів. Фізик за освітою, пані Ірина знайшла себе в цьому старовинному ремеслі, яким займається вже понад двадцять років. Поштовхом до цього, за словами авторки виставки, стала спроба відновити антикварну пошкоджену силянку, Крім того, Ірина Білик навчає бісероплетінню дітей, відкривши ще у 2000 році гурток «Намистинка» в одному з Центрів творчості м.Львова. Цьогоріч на виставці у Львові гурток представив близько 500 дитячих робіт. Ірина Іванівна вважає, що в роботі з бісером головне – зберегти народні традиції, шукати свій стиль, переосмислюючи їх.

Ще одну виставку представив в Косівському музеї народного мистецтва приватний колекціонер старожитностей Едуард Радиш. Сорочки, кептарі, поясний одяг, крайки та силянки з Гуцульщини, Покуття та Буковини датовані кін. ХІХ – поч..ХХ століть. Своєрідною родзинкою виставки стала багата збірка космацьких жіночих сорочок.

Виставковий проект «Портрет місця і часу» зібрав у залах Музею шанувальників знаменитої гуцульської поетеси, народної художниці, фольклориста та філософа Параски Плитки-Горицвіт (1927 -1998). На виставці експонуються кілька десятків світлин з величезного фотоархіву, випадково віднайденого київськими активістами в с.Криворівня в хаті, де мешкала Параска. Знахідка стала справжнім відкриттям – виявилося, що талановита жінка була ще й надзвичайно обдарованим фотографом. Близько року ініціативна група зі збереження фотоспадщини П.Плитки-Горицвіт займається оцифруванням плівок та встановленням особистостей людей на знімках. Активісти стверджують, що світлин налічується близько чотирьох тисяч. Фотографії для виставки надруковано з оригінальних негативів П.Плитки-Горицвіт завдяки ґранту від платформи Тепле місто (м.Івано-Франківськ).

Ще один косівський музейний заклад – Музей народної творчості Михайла Струтинського в перший фестивальний день запросив гостей побачити відтворення обряду співання гаївок села Баня-Березів Косівського району та спробувати виготовляти традиційні сирні іграшки під час майстер-класу від косівських ґаздинь. Завідувач закладу – Романа Струтинська представила реконструйовані співробітниками музею комплекти краківського та баварського жіночого селянського одягу, які започаткували майбутню збірку народних строїв з країн, які були історично пов’язані Україною.

Локація «Свято меду» від районної спілки пасічників дивувала гостей традиційними та новітніми продуктами бджільництва.

Увечері гості свята досхочу натанцювалися під час концертної програми, де виступили не тільки косівські, а й львівські та тернопільські гурти.

Фестиваль «Лудинє» проходив 8 липня в урочищі “Скали” на річці Рибниці, поблизу садиби “Затишна”. Тут відбулися покази моделей реконструкцій традиційного гуцульського одягу від колекціонера та дослідника Богдана Петричука, а також авторські колекції одягу в стилі етно від сучасних модельєрів. Особливості свого національного вбрання продемонстрували гості фестивалю з Латвії..

Атмосферу свята підтримувала жива музика та виконання від львівського етно-гурту «ЯгОди». Вінничанка Гордана Якименко з донькою Зореславою акапелла заспівали перед глядачами подільські купальські пісні.

Два дні свят були сповнені приємними сюрпризами та яскравими враженнями завдячуючи напруженій роботі оргкомітету Дня міста та фестивалю «Лудинє», до якого на громадських засадах увійшли небайдужі містяни та підприємці.

Вікторія Яремин.
Фото – Наталія Юрова.

Share