Творчий шлях кожного майстра має свою історію. Цікаво склалась доля Ганни Василівни Петричук.

Майбутня майстриня народилася 1 серпня 1962 року у с. Соколівці. Батьки її, як і більшість людей того часу, працювали в колгоспі. Мати — доярка, а батько був їздовим. В сім’ї Ганни Василівни ткацтвом ніхто не займався, а ремеслу її навчила тітка — дружина маминого брата. Майстриня згадує, що закінчила навчання у школі в 1977 році, а ткати почала зимою, ще до закінчення навчання. Юна Ганна з захопленням виготовляла килими. Першою роботою був килим «Гуцул», виконати який допомагала тітка. Він був витканий на продаж і, на жаль, невідомо де зараз знаходиться. «Хто-зна де він. Хоча, за своє життя вже багато їх зробила… килимів», — розповідає майстриня.
Ганна Василівна Петричук
У 1981 році Ганна вийшла заміж і переїхала до чоловіка у сусіднє село Бабин, де проживає й зараз. У шлюбі продовжувала займатися улюбленою справою. Але після народження дітей змушена була на деякий час відкласти нитки. Пізніше, вирішила знову взятись за ткацький верстат. Зараз для виготовлення килимів використовує сучасні фабричні нитки, але додає і кілька своїх, фарбованих власноруч. Відваром з липи зафарбовувала нитки в кавовий колір, для коричневого брала листя горіха, а гранатовий створює з бузини.

Ганна Василівна — єдина ткаля на все село, зараз виконує килими на продаж.

Раніше ткацтвом займалась і її свекруха, нині покійна, — виготовляла портьєри та верети.

Орнаменти для своїх робіт пані Ганна вигадує сама чи знаходить в книжках. «Мені й чоловік помагав ткати, а так то він майструє. Столяркою займається», — каже Ганна Василівна. Майстриня у своєму доробку має цікаву роботу з нехарактерним для гуцульських килимів орнаментом. Цей узір дістався їй від знайомої майстрині з рідної Соколівки. Всі жінки, які займалися ткацтвом, хотіли і собі підгледіти той незвичний орнамент, але дістався він саме Ганні Василівні.

Творчий доробок майстрині значний, а ще він множиться, адже Ганна Василівна Петричук не зупиняється на досягнутому і продовжує радувати близьких своїми новими роботами.

Лідія Палій,
науковий співробітник музею.

«Гуцульський край», №13, 31.03.2017 року

Share