У рамках відкритого фестивалю-конкурсу «Мальований Дзбаник», що відбувався у Косові 26-27 жовтня проводилися заходи, значимість яких не вичерпується з його завершенням. Найбільш вагомим була наукова конференція, присвячена темі «Історичні реалії та сучасний портрет косівської мальованої кераміки». В актовій залі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської Національної Академії мистецтв першого дня фестивалю зібралися науковці з Києва, Львова, Коломиї, Косова. Були гості-музейники з Польщі, так що в певному сенсі конференцію можна назвати міжнародною.

Після привітань, із авторитетною експертною оцінкою сучасного стану художньої кераміки України виступив доктор мистецтвознавства, професор Орест Голубець — завідувач кафедри художньої кераміки Львівської Національної Академії мистецтв. За ним слово було надано Романі Баран, — завідувачу відділу кераміки Коломийського Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського яка, ілюструючи розповідь мультимедійними засобами, ознайомила присутніх з рідкісними фактами життя і творчості видатного косівського майстра кераміки Петра Кошака.

Науковий працівник етнографічного музею в Тарнові (Польща) Адам Бартош, який перед тим відпрацював 32 роки його директором, розповів про те, які вироби українських гуцульських майстрів знаходяться у фондах етнографічного та церковного музеїв його рідного міста. Мало вивчені сторінки розвитку кутського центру художньої кераміки висвітлив кандидат мистецтвознавства Олег Слободян, — доцент, заступник директора Косівського інституту з наукової роботи.

Київський Український Центр культурних досліджень був представлений експертом Світланою Пахловою. Вона пояснила особливості провадження міжнародної Конвенції про захист нематеріальної культурної спадщини – фольклору, музики, звичаїв, знань та навичок і пов’язаних ними предметів, а також культурного простору. Стосується Конвенція і народних ремесел та їх носіїв. ЮНЕСКО зареєстровано більше 200 позицій, які внесли 86 країн. Україна, з її величезним духовним потенціалом майже не представлена (єдиний виняток – петриківський розпис), тому одним із надзавдань фестивалю було сприяння, вже повторно, включенню косівської кераміки в цей почесний список.

На жаль, через об’єктивні причини не було виголошено дуже цікаві доповіді: про кераміку в сучасному інтер’єрі — кандидата мистецтвознавства, доцента Богдани Чіх-Книш, про творчість талановитого косівського кераміка Богдана Бурмича — викладача Косівського інституту Марії Іванчук, про образ гончара, як своєрідного деміурга у світоглядних уявленнях — викладача Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ Ірини Островської. Планувався також виступ головного організатора цього чудового фестивалю, кандидата мистецтвознавства, доцента, заступника директора Косівського інституту з наукової роботи Марії Гринюк. Проте матеріали наукової конференції повинні бути видані окремим збірником і там можна буде з ними познайомитися. Безсумнівно, це буде помітний внесок у керамологічну науку і в історію декоративно-прикладного мистецтва загалом.

На завершення відбулася приємна подія: презентація дипломного проекту на кафедрі графічного дизайну. Дипломниця Христина Стринадюк представила учасникам конференції дитячу книжку, ілюстровану за мотивами розпису косівської кераміки.

Юрій Джуранюк

Share