«Мальований дзбаник» (себто — глечик) — назва гуцульського фестивалю кераміки, що відбувся у прикарпатському містечку Косів. Кілька десятків майстрів-гончарів демонстрували свої унікальні вироби з глини з косівським орнаментом. На фестиваль у косівців — великі сподівання. Сюжет Ірини Ільницької.

Студент Косівського інституту Микола показує як зі звичайного шматка глини народжується витвір мистецтва. Хлопець, який продовжує сімейну династію гончарів, за кілька хвилин ліпить дзбаник — символ косівського фестивалю кераміки.

Та це тільки початок. Щоб створити виріб з дивовижним орнаментом, знадобиться не один день копіткої праці. Свою майстерність на фестивалі у Косові демонструють кілька десятків родинних династій. Майже кожен виріб — у єдиному екземплярі.

«Є такий орнамент безкінечник, по цьому можна розрізнити космацьку кераміку. Чорна вона тому шо поливається молоком і задимлюється», —  говорить майстер з гончарства Андрій Бойчук.

Мама, батько і дочка. Вся родина Троць теж займається гончарством. У їхніх орнаментах переважає зелений колір. Такі ж стародавні елементи — і на вишиванках, у яких прийшла сім’я.

«Я свій елемент перенесли в вишивку і вишила і чоловікові сорочку, але зі своїх елементів зробила».

Така праця приносить не лише задоволення, а й прибуток. Ціна виробу може сягати кількох тисяч гривень. А все через складну техніку виконання, пояснюють косівські майстри.

«Тут ідуть два випали, тут не малюється пензликом, а іде процарапка шилом, тобто це дуже складний процес», — пояснює Ігор Троць, майстер з гончарства.

Косівський орнамент горяни називають не інакше як своїм золотом. Його навіть номінували на здобуття статусу нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Але експерти віддали перевагу Петриківському розпису.

«Дуже прикро, бо така унікальна кераміка як косівська — це таке геніальне явище у маленькому місті, але її знають у всьому світі. Насамперед за кольори, точну гаму і за сюжетну розповідь гуцулів про своє життя», — стверджує організатор фестивалю «Мальований дзбаник» Марія Гринюк.

Поразка косівчан лише підбадьорила. Аби здобути престижний статус, горяни з другої спроби збирають документи і намагаються довести — їхня кераміка варта визнання.

«Технічно це може називатись як піар кампанія, але це теж має бути тому що українці мають знати цей елемент в себе в країні», — говорить Світлана Пахлова, експерт з питань нематеріальної культурної спадщини українського Центру культури досліджень при Міністерстві культури.

Фестиваль — лише перша сходинка в боротьбі за престижну номінацію. Популяризувати унікальне мистецтво горяни планують на різноманітних заходах. В планах — і збудувати музей у вигляді гуцульського глечика. Звичайно ж, із косівським орнаментом.

Ольга Вихованська, Зиновій Афтанас, телеканал «Інтер». Подробности-ТВ

Share