Фестиваль «Лудинє» покликаний продемонструвати розмаїття народного строю в селах Гуцульщини, багатогранні вміння майстрів народної творчості, які працюють у цій царині, привернути увагу молоді до автентичного одягу, вкотре довести туристам та гостям краю, що Косів — це найбільший центр прикладного мистецтва в Карпатах.
Від хобі — до модних показів. Вишивальниця Галина Крицкалюк

Від хобі — до модних показів. Вишивальниця Галина Крицкалюк

Музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини у Косові на Прикарпатті запросив містян на сучасне етно-дефіле. Понад тридцять сорочок та суконь, оздоблених ручною вишивкою представила Галина Крицкалюк – майстриня з села Смодна на Косівщині. Пані Галина за освітою інженер, вишивкою ж захоплюється з дитинства. Цікаво, що у своїй основній роботі —...
«Лудине» знову в Косові

«Лудине» знову в Косові

6–7 липня, у День міста, на храмове свято Івана, у Косові відбувся III фестиваль «Лудинє». Святковий захід пройшов на території стадіону школи №2 і був присвячений темі знаменитого Косівського базару. Організаторами цього дійства виступила ініціативна група косівчан за підтримки косівських міської та районної рад. Генеральним медіа-партнером фесту став всеукраїнський канал...
Презентація виставки гуцульського одягу з приватної колекції Богдана Петричука

Презентація виставки гуцульського одягу з приватної колекції Богдана Петричука

Презентація виставки творів народного мистецтва з приватної колекції Б. Петричука (с. Бабин) в Косівському музеї мистецтва та побуту Гуцульщини. Наталя Юрова
Лудинє — базар у Косові!

Лудинє — базар у Косові!

Базар у Косові схожий на клубок різнокольорових ниток. Так само круглий, як земля і маленький, як світ. Кожна нитка у цьому клубку – своєрідна традиція, яку зберігають та плекають на Гуцульщині. Саме тому унікальний колорит притаманний всьому, що створюється гуцулами. Тут ви зустрінете майстрів та митців, які вміло володіють ремеслом...
Свіжоньке
Міцне коріння династії

Міцне коріння династії

З наступом технічного прогресу, Інтернету, незаслужено відходить на задній план народне мистецтво, а разом з ним і його творець народний майстер. Над цим треба задуматися нам усім. Адже основа народного мистецтва стає хиткою, знецінюються творіння рук майстрів, а це все є фундаментом на якому тримається культура нашого народу. Нещодавно у Річці відбувся мистецький захід на...
Краса у штрихах та лініях: художник Микола Семеняк презентував у Косові виставку графіки

Краса у штрихах та лініях: художник Микола Семеняк презентував у Косові виставку графіки

Експозиція відкрилася у залах Косівського музею Гуцульщини. Микола Семеняк представив сорок картин, кожна з яких могла би стати вишуканою окрасою класичних інтер’єрів, адже виконана у стриманому академічному стилі. Митець віртуозно володіє мовою графіки. Його роботи – це поєднання штрихів та ліній, створені чорною ручкою на тонованому папері.
До 110-річчя від дня народження косівського майстра різьби по дереву Миколи Тимківа

До 110-річчя від дня народження косівського майстра різьби по дереву Миколи Тимківа

Обличчя косівської різьби ХХ ст. творили видатні митці — учні приватної школи-майстерні В.Девдюка. Одним з найталановитіших вихованців знаменитого майстра був Микола Петрович Тимків. Народився 26 лютого 1909 року в родині ткачів, але змалку виявив здібності до різьби по дереву. М.Тимків успішно пройшов навчання у школі Василя Девдюка, а це було нелегким випробуванням. Суворий вчитель вимагав...
Гуцульська мода унікальна, і її треба популяризувати

Гуцульська мода унікальна, і її треба популяризувати

Торік на Косівщині упродовж шести місяців творили і завершили цікавий проект. «Він відкрив нову сторінку в дослідженні традицій гуцульського одягу і його промоції», — вважає його керівник Вікторія Яремин. Ця молода жінка майже чотири роки тому очолила Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Він є філією розташованого у Коломиї Національного музею народного мистецтва Гуцульщини...
Вершини мистецтва Миколи Стринадюка

Вершини мистецтва Миколи Стринадюка

У Музеї писанкового розпису в Коломиї з успіхом проходить персональна виставка «Ще один крок» Миколи Стринадюка — одного з найяскравіших сучасних майстрів художньої різьби. Микола Стринадюк народився 23 березня 1962 року в місті Косові. Ще в дитячі роки опанував основи різьблення та інкрустації. Згодом юнацьке захоплення переросло в любов на все життя. У 1977 році...
На майдані Незалежності почали монтувати мобільну сцену

На майдані Незалежності почали монтувати мобільну сцену

Наразі концерту ще не буде) Зараз це процедура в рамках договору постачання обладнання але в майбутньому ця мобільна сцена буде слугувати громаді для презентабельного проведення різноманітних культурно-масових заходів. Ще весною ми взяли участь в конкурсі “Ініціатив Карпатських громад” запровадженого асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна», профільними структурними підрозділами Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької ОДА...
Майстер виготовляє посуд, що дихає

Майстер виготовляє посуд, що дихає

Ще кілька десятків років тому у Гончарівці Монастириського району, що на Тернопільщині, ледь не в кожній хаті був гончар. Давнім ремеслом тут займалися цілими поколіннями. Власне від цього й походить назва села, хоча ще у воєнні роки його йменували Вичілками. Нині гончарне мистецтво в Гончарівці відходить у минуле, адже людей, які ним займаються, залишилися одиниці....
Показ етномоди Гуцульщини відбувся у Польщі (фоторепортаж)

Показ етномоди Гуцульщини відбувся у Польщі (фоторепортаж)

Мистецьке дійство відбулося у рамках реалізації проекту-переможця Конкурсу ініціатив карпатських громад від ЄВРОРЕГІОН “КАРПАТИ – УКРАЇНА”. Перемогу в конкурсі здобула Косівська районна рада спільно з Вижницькою районною радою. Партнери проекту: місто Легіоново та Легіоновський повіт Мазовецького воєводства Республіки Польща, а також три культурно-мистецькі установи з Косівщини та Вижниччини, про які згадується нижче.
Такої кераміки немає в Україні і світі

Такої кераміки немає в Україні і світі

1880 року австрійський імператор Франц Йосиф І відвідав Коломийську промислову виставку, побачив серед експонатів кахлі гуцульського кераміка Олекси Бахматюка (1820–1882) і був вражений настільки, що замовив для себе піч. Подейкують, що вона і досі стоїть в одному з тамтешніх замків. Піч з великою кількістю кахель Бахматюка вже сто років прикрашає і обігріває помешкання жительки села...