Фестиваль «Лудинє» покликаний продемонструвати розмаїття народного строю в селах Гуцульщини, багатогранні вміння майстрів народної творчості, які працюють у цій царині, привернути увагу молоді до автентичного одягу, вкотре довести туристам та гостям краю, що Косів — це найбільший центр прикладного мистецтва в Карпатах.
Виставка про моду Гуцульщини прибула на Схід

Виставка про моду Гуцульщини прибула на Схід

У Краматорську триває інноваційна пересувна виставка про історію гуцульської моди. Експозиція минулого тижня відкрилася у Донецькому обласному краєзнавчому музеї. Виставковий проект під назвою «Одяг, люди та мистецтво» присвячений моді чотирьох сіл передмістя Косова 1920-1950-х рр. Представлено автентичне вбрання зі збірки Косівського музею народного мистецтво та побуту Гуцульщини поряд з ретро...
Поезія закодована в рушниках

Поезія закодована в рушниках

Селянин з душею філософа… Цей вислів влучно характеризує багатьох видатних постатей в українській історії. Такими були Катерина Білокур, Марія Приймаченко, Параска Плитка-Горицвіт… Проста людина, яка працює на землі, не маючи художньої освіти може розумітися на красі не гірше від академіків мистецтва. Такою особистістю була Ганна Василащук – майстриня художнього ткацтва...
Чому Гуцульщина варта світової слави?

Чому Гуцульщина варта світової слави?

Фестиваль етнічного одягу і традицій «Лудинє» цьогоріч вже вшосте вражав нас мистецькими здобутками майстрів рідного краю. Цікаві майстер-класи, захопливі перформанси, різнобарвна одіж, справжні шедеври митців, а головне — люди згуртувалися з однією метою: створити свято національного багатства, віддати шану унікальним традиціям високої культури і зберегти її у сучасній інтерпретації.
Від хобі — до модних показів. Вишивальниця Галина Крицкалюк

Від хобі — до модних показів. Вишивальниця Галина Крицкалюк

Музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини у Косові на Прикарпатті запросив містян на сучасне етно-дефіле. Понад тридцять сорочок та суконь, оздоблених ручною вишивкою представила Галина Крицкалюк – майстриня з села Смодна на Косівщині. Пані Галина за освітою інженер, вишивкою ж захоплюється з дитинства. Цікаво, що у своїй основній роботі —...
«Лудине» знову в Косові

«Лудине» знову в Косові

6–7 липня, у День міста, на храмове свято Івана, у Косові відбувся III фестиваль «Лудинє». Святковий захід пройшов на території стадіону школи №2 і був присвячений темі знаменитого Косівського базару. Організаторами цього дійства виступила ініціативна група косівчан за підтримки косівських міської та районної рад. Генеральним медіа-партнером фесту став всеукраїнський канал...
Презентація виставки гуцульського одягу з приватної колекції Богдана Петричука

Презентація виставки гуцульського одягу з приватної колекції Богдана Петричука

Презентація виставки творів народного мистецтва з приватної колекції Б. Петричука (с. Бабин) в Косівському музеї мистецтва та побуту Гуцульщини. Наталя Юрова
Лудинє — базар у Косові!

Лудинє — базар у Косові!

Базар у Косові схожий на клубок різнокольорових ниток. Так само круглий, як земля і маленький, як світ. Кожна нитка у цьому клубку – своєрідна традиція, яку зберігають та плекають на Гуцульщині. Саме тому унікальний колорит притаманний всьому, що створюється гуцулами. Тут ви зустрінете майстрів та митців, які вміло володіють ремеслом...
Свіжоньке
Спадкоємиця і продовжувачка знаменитого родоводу

Спадкоємиця і продовжувачка знаменитого родоводу

12 жовтня цього року відзначає свій ювілей Ірина Василівна Цвілик-Серьогіна — відома майстриня художньої кераміки, членкиня НСХУ, заслужений майстер народної творчості України, внучка славної Павлини Цвілик, гідна спадкоємиця глибоких родинних традицій косівської мальованої кераміки — самобутнього явища українського народного мистецтва. Творчі досягнення знаменитої майстрині Ірини Цвілик-Серьогіної є своєрідною і барвистою ілюстрацією напрямку мистецьких шукань і...
Поет голки та нитки

Поет голки та нитки

Дмитро Онуфрійович Пожоджук — письменник, журналіст, громадсько-політичний діяч, етнограф, фольклорист, писанкар, вишивальник, етнолог, краєзнавець. Народився 15 жовтня 1955 року в селі Космачі Яблунівського району Станіславської області, в сім’ї робітників. Дід Дмитра по батьковій лінії, Микола Васильович Пожоджук, у 1918 році був закатований у концтаборах в Омську, а дід по маминій лінії, Юрій Васильович Топузяк, загинув...
Видатний майстер художнього ткацтва

Видатний майстер художнього ткацтва

До 130-річчя від дня народження Романа Горбового Серед творів косівських ткачів першої половини XX століття особливо відзначаються ткацько-килимарські вироби Романа Горбового (1890–1976). Його роботи експонували на виставках у багатьох країнах світу. Високе визнання майстер здобув на всесвітній виставці у Брюсселі 1957 року, де на модному подіумі були представлені стилізовані моделі одягу та аксесуарів, виготовлені львівськими...
Незакінчена мелодія бондарських виробів

Незакінчена мелодія бондарських виробів

13-го березня цього року завершила свій земний шлях відома майстриня з Річки Марія Гнатівна Григорчук, була єдиною у нашій окрузі жінкою-бондарем. У її вмілих руках бондарська справа як кажуть, горіла. Приємно було спостерігати, як у ніжних жіночих руках смерекові колениці у поєднанні з ясеновими пластинками перетворювалися на готовий виріб. Адже це часом не під силу...
Гуцульські кептарі Ольги Тинкалюк

Гуцульські кептарі Ольги Тинкалюк

Ольга Тинкалюк з села Снідавка на Косівщині володіє архаїчним ремеслом: шиє кептарі — гуцульські традиційні безрукавки з овчини. У минулому таких майстрів називали кушнірами. Для багатьох горян кептарі дотепер є “гоноровим” святковим одягом та невід’ємною частиною вбрання кнєзя та кнєгині (так на Гуцульщині називають наречених).
Неперевершений

Неперевершений

У 2020 році виповнюється 200-а річниця від дня народження Олекси Петровича Бахматюка (1820–1882) – культового мистця гуцульської народної кераміки ХІХ ст. та одного з найвидатніших майстрів українського гончарства того часу. Тому доцільно буде нагадати про творчий і життєвий шлях майстра. По-різному люди стають гончарами. Олексі довелося добряче “походити різними шляхами”, доки він не знайшов своєї...
Народна вишивка у міському середовищі Галичини 30–40 рр. ХХ ст.

Народна вишивка у міському середовищі Галичини 30–40 рр. ХХ ст.

Вишиванка, вишивальниця… Слова, які закріпилися в українській мові та національній свідомості упродовж тисячоліть. Здавна вишиванням займалися всі жінки, які брали участь у творенні народного строю. Це найпоширеніший та улюблений спосіб оздоблення одягу. Кожна прикрашена ручною вишивкою річ вже становить художню цінність.
Творчий доробок майстрині Галини Яківни Киви

Творчий доробок майстрині Галини Яківни Киви

(до 90-річчя від дня народження) До иайбагатших, найбільш поширених та улюблених у народі видів декоративно-прикладного мистецтва належать вишивка і ткацтво. У них відображені поетична душа народу, його любов до краси, невичерпна творча фантазія. Свідченням цього є творчість талановитої художниці, майстрині Галини Киви.
Творче плетиво Андріани Фединчук

Творче плетиво Андріани Фединчук

«Он воно яке, плетиво. Залишилось лише знайти нитку…» Цими рядками з поезій молодої мисткині Андріани Фединчук можна описати її творчий пошук. Андріана – талановита, енергійна, оригінальна художниця та поетеса. Закінчила Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Зараз викладає у ближчому її рідним Кутам Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка. Молода художниця уже вдруге презентує...